-
1 припиняти роботу
cease work, discontinue operation -
2 припиняти
= припинитиto stop, to cease, to suspend, to discontinue; to put an end (to); to make an end (of); (про зносини, стосунки) to break off, to leave offприпиняти вогонь військ. — to cease fire; ( команда) stop fast!
припиняти знайомство (з ким-небудь) — to break off ( with); to give up
припиняти платежі — to suspend/stop payments
-
3 кінчати
= кінчити1) to finish; to end; to bring to an end; ( припиняти) to stop, to terminate2) (вищий навчальний заклад; амер. тж. - школу) to graduateкінчати університет (інститут) — to be graduated at a university ( an institute), to graduate ( from)
3)погано кінчати — to end badly, to come to a bad end
См. также в других словарях:
припиняти — I = припинити 1) (зупиняти рух, дію, розвиток кого / чого н., зазв. на якийсь час), порушувати, порушити, переривати, перервати, перебивати, перебити 2) (що, з інфін. якусь роботу, діяльність тощо), переставати, перестати, покидати, покинути,… … Словник синонімів української мови
спиняти — я/ю, я/єш, недок., спини/ти, спиню/, спи/ниш, док., перех. 1) Припиняти рух кого , чого небудь, примушувати когось, щось стати; зупиняти. || Припиняти роботу машини, механізму, підприємства і т. ін. •• Спиня/ти кров припиняти, ліквідувати… … Український тлумачний словник
зупиняти — я/ю, я/єш, недок., зупини/ти, иню/, и/ниш, док., перех. 1) Припиняти рух кого , чого небудь, примушувати когось або щось стати, спинитися. || Припиняти роботу машини, механізму тощо або підприємства і т. ін. || Перешкоджати просуванню вперед… … Український тлумачний словник
ставати — стаю/, стає/ш, недок., ста/ти, ста/ну, ста/неш, док. 1) Приймати вертикальне положення; випрямляючись, підніматися на ноги (про людину, тварину); вставати. || Підніматися догори (про волосся, вуса і т. ін.); настовбурчуватися. Ставати на коліна.… … Український тлумачний словник
закривати — а/ю, а/єш, недок., закри/ти, и/ю, и/єш, док., перех. 1) Загороджувати, затуляти кого , що небудь, робити невидимим або недоступним для удару, дотику і т. ін. || перев. від кого – чого. Приховувати, укривати. 2) Накладати, навішувати і т. ін. що… … Український тлумачний словник
тікати — I т ікати ає, недок., розм. Рівномірно, розмірено постукувати (перев. про годинник, годинниковий механізм). II тік ати а/ю, а/єш, недок. 1) Бігти, намагаючись уникнути якоїсь небезпеки, врятуватися від переслідування і т. ін. || перен. Швидко… … Український тлумачний словник
зачиняти — я/ю, я/єш, недок., зачини/ти, чиню/, чи/ниш, док., перех. 1) Прихиляти (двері, вікно і т. ін.), перешкоджаючи, припиняючи вхід, доступ у приміщення чи вихід назовні. || Прихиляти або замикати двері якого небудь приміщення. || рідко. Те саме, що… … Український тлумачний словник
зачинятися — я/юся, я/єшся, недок., зачини/тися, чиню/ся, чи/нишся, док. 1) Прихилятися (про двері, вікно і т. ін.), перешкоджаючи, припиняючи вхід, доступ у приміщення чи вихід назовні. || Ставати недоступним для входу, проникнення всередину чи виходу… … Український тлумачний словник
зривати — а/ю, а/єш, недок., зірва/ти, зірву/, зі/рвеш, док., перех. 1) Надломивши, відокремлювати від стебла, кореня і т. ін. (листок, квітку, плід тощо). 2) Рвучко відокремлювати що небудь прикріплене. || Рвучким рухом знімати, стягати що небудь із… … Український тлумачний словник
кінчати — а/ю, а/єш, недок., кінчи/ти, чу/, чи/ш, док. 1) перех. і з інфін. Доводити що небудь до кінця; докінчувати, завершувати, закінчувати. || Завершувати навчання де небудь. || з ким – чим. Завершувати, закінчувати дію, яка не названа, а відома з… … Український тлумачний словник
поступатися — а/юся, а/єшся, недок., поступи/тися, ступлю/ся, сту/пишся; мн. посту/пляться; док. 1) перев. кому чим. Добровільно відмовлятися від чого небудь на користь іншого або заради чогось; віддавати кому небудь щось. || перев. док., розм. Продаючи що… … Український тлумачний словник